ВикрійкиСукня-фартух
Сукня-фартух вікінгів IX–X століть — цільний сарафан: верхній край під пахвами, лямки через плечі й петлі спереду застібають парою овальних фібул високо на грудях, а між ними часто носили нитку намиста. Вдягали поверх довгої сорочки. Найпростіший крій — чотири однакові трапеції від обхвату грудей; поділ щонайменше 1,7 м, краще 2, щоб ходити й бігати.
Деталі для розкрою
Розміри з припусками, у сантиметрах. Чотири однакові трапеції зшивають по колу в трубку. Краї в них однакові, а поділ дугою, тож поділ сходиться рівно. На передній трапеції точки — петлі під фібули; на задній лямки пришивають так само на чверті ширини від країв.Верхній край і поділ підгинають; верх можна обшити облицювальною смугою, вшивши під неї кінці лямок. Лямки й петлі складають учетверо до ширини 1 см і обшивають; замість них можна взяти шнури. Через плече лямку разом із петлею переду застібають фібулою.
| Трапеція | 4 шт. | 45.5 × 95.3 |
| Лямка | 2 шт. | 39.8 × 7.1 |
| Петля | 2 шт. | 10.6 × 7.1 |
Розкладка на тканині
Потрібно 197.9 см тканини в довжину.
Деталі вкладені контурами з відступом «Відстань між деталями», повернуті лише так, як дозволяє долева: по долевій, поперек, а деталі на косій під 45°; запас на усадку не врахований. Деталь на згині показана розгорнутою.